Веселі рухливі ігри – це наше дитинство, дитинство наших батьків, бабусь і дідусів. Хто їх придумав? Коли вони виникли? Відповідь на ці запитання одна – вони створені народом, так само як пісні, казки. На жаль, багато ігор наших бабусь і дідусів, втратили популярність, або зовсім забуті, тому що особливою популярністю у сучасних дітей користуються комп’ютерні ігри.
От цікаво: які ігри були у бабусь і дідусів? У захопливу подорож лабіринтами пам’яті, пригадати, а можливо і вперше почути про ігри батьків гімназійна бібліотека запросила розумних, кмітливих і допитливих читайликів з 2-А та 3-В класів (вчителі Ніна Грозна та Валентина Карпенко). На ігровому фолькмайданчику «Ігри моїх бабусь та дідусів» діти дізналися, що і батьки і бабусі з дідусями дуже любили грати в квача, піжмурки, скакалки, «дочки-матері»… Виявляється, що «класики» та «резиночка» мають багатовікову вікову історію, передавалися з покоління в покоління, вбираючи в себе кращі місцеві традиції.
Після цікавої інформації в бібліотеці стало гамірно і шумно. Чому? А діти з допомогою бібліотекарки і вчителів грали в «Зіпсований телефон», «Хустинку», «Струмочок», «Гарячу картоплю»… Дуже шкода, що погода завадила нам грати на вулиці, та діти були дуже задоволені і запевнили нас, що обов’язково дізнаються у своїх бабусь і дідусів, у які ігри грали в дитинстві вони. А ще запропонують своїм друзям зіграти у чудові розваги, з якими сьогодні познайомились. Це ж так весело!
Comments