Участь 2-4 класів БЗШ І-ІІІ ступенів №5 у Всеукраїнській акції "Запали свічку" до Дня пам'яті жертв Голодомору
"Запали свічку" до Дня пам'яті жертв Голодомору
Пекельні цифри та слова
У серце б’ють, неначе молот,
Немов проклятий ожива
Рік тридцять третій.
Голод… Голод…
Кожна людина, як і все свідоме людство, живе в трьох вимірах: учора, сьогодні й завтра. Учора – це наша історія, а кожен урок історії – це урок знань про минуле, сучасне нашого народу, можливість зазирнути краєчком ока в майбутнє. Минуле було різним: радісним і сумним, а було ще й трагічним. Щороку в четверту суботу листопада українці запалюють свічки як символ пам'яті про тих людей, які загинули мученицькою смертю від голоду в 1932-1933 рр.
Понад пів століття замовчувалася найстрахітливіша трагедія українського народу – штучний голодомор. Лише через десятки років людям було надано право без боязні згадати та розповісти своїм дітям, онукам, правнукам про той страшний 1933 рік. Саме він став найчорнішим у літописі багатостраждальної української землі.
Моторошно перечитувати спогади тих, хто був свідком тієї страшної трагедії та кому пощастило вижити.
27 листопада учні 2-4 класів долучилися до Всеукраїнської акції «Запали свічку» і хвилиною мовчання вшанували всіх загиблих. Класний керівник 4-В класу Грозна Ніна Дмитрівна подарувала всім 2-м класам по п’ять колосків, щоб діти пам`ятали: «Хліб – усьому голова».
Поминальні молебні мають правитися не тільки в церквах і соборах, а й у наших душах.
Comments